Леонід Миронович Куций народився 12 листопада 1940 року в селі Великий Лазучин Теофіпольського району Хмельницької області. Батьки - селяни, колгоспники. Поет-гуморист, публіцист.

Член Національної спілки України з 2003 року. Освіта вища. В 1977 році закінчив Військово-політичну академію. Трудовий шлях розпочав 1957 року обліковцем молочно-тваринницької ферми.

З 1958 до 2002 року служив у Збройних Силах та працював в цивільній обороні м. Вінниці. Вийшов у запас в званні полковника повітряних Сил.

Основні видання: "Вуха без капелюха"(1996), "Замакітрений макогін" (1998), "Дебільний осел" (2000), "Веселий Петрик"(2000), "Двоюрідна кума" (2001), "Калікографія" (2001), "Тези на протезах", (2003), "Бараняча цидула" (2004).

Нагороджений 14 медалями. Лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії ім. Степана Руданського.
.