35 років тому перша на Поділлі письменницька організація у Вінниці створювалась не на порожньому духовному місці. Місію Степана Руданського, Марка Вовчка, Анатолія Свидницького, Михайла Коцюбинського, Миколи Трублаїні, Михайла Стельмаха й Василя Земляка тут продовжували як поважні, так і молоді, на той час, члени письменницької Спілки - фронтовики Дмитро Дереч, Микола Тарновський та Кирило Курашкевич, мученики фашистських і радянських концтаборів Іван Глинський та Микола Студецький, чолові молодої подільської літератури - Анатолій Бортняк, Леонід Пастушенко, Анатолій Звірик.

Рясно квітла на таланти й Хмельниччина, чий інтелектуальний і творчий потенціал теж було покладено у підмурівок новостворюваної міжобласної (регіональної) письменницької організації. Тоді з більшовицької каторги повернув-ся у Кам'янець-Подільський славетний байкар Микита Годованець. З кожною новою книгою тут міцніли крила таланту членів української Спілки письменників Аполлінарія Мацевича та Петра Карася, творчість яких на той час уже була відома як в літературних колах України, так і за її межами - у Польщі, Росії, Білорусії та Молдові.

На Вінниччині - в надрах обласного літоб'єднання - у цей час дозрівало й потужне письменницьке поповнення: Микола Рябий, Григорій Усач, Ніна Гнатюк, Віктор Тимчук, Михайло Каменюк. Досі бентежить пам'ять фраза, якою Олесь Гончар благословив новостворену вінницьку письменницьку організацію і її керівництво: "Несходимі дороги життя перед вами, колеги. Ідіть по них слідами правди - і не загубитесь..."

На цих словах і народилась вінницька письменницька організація, першим керівником якої - відповідальним секретарем став Дмитро Дереч. Було обране у складі всього трьох осіб і перше бюро організації - Д. Дереч, А. Бортняк, Л. Пастушенко. З ініціативи Дереча запроваджено обмін творчими делегаціями Вінниччини і Кабардино-Балкарії, Липецької області. Російські письменники були учасниками ювілейних літературно-мистецьких заходів на Вінниччині, присвячених Степану Руданському, Миколі Некрасову, Марку Вовчку, Ярославу Шпорті.

На новий рівень літературного і суспільно-громадського визнання вивів письменницьку організацію Анатолій Бортняк, який керував нею в 1974-1986 роках. Саме за його керівництва започатковано найголовніші літературно-мистецькі свята Вінниччини, більшість з яких існують і досі: "Суботи Михайла Коцюбинського", Дні сатири і гумору імені Степана Руданського в Калинівському районі, "Дружба народів - дружба літератур" на Немирівщині.

Найкращої згадки заслуговує й досвід роботи Кабінету молодого автора при вінницькій письменницькій організації, яким майже 20 літ відав чуйний та уважний до пишучих подолян Анатолій Панасович Гарматюк. З 1 січня 1976 року саме з посади літконсультанта Кабінету й розпочалась моя робота у складі апарату письменницької спілки. Сотням початківців області в Кабінеті молодого автора була надана професійна допомога і підтримка. Їх твори на платній основі рецензували авторитетні письменники, вчені.

Десятки книг тепер уже широко відомих авторів здобули визнання читачів саме завдяки вимогливій праці над їх рукописами у Кабінеті молодого автора. Всеукраїнську популярність здобули яскраві оригінальні поезії Анатолія Бортняка, Ніни Гнатюк, Михайла Каменюка, прозові й публіцистичні твори Леоніда Пастушенка.

Історична проза Миколи Рябого, зокрема його роман "Земледухи", отримують найвищу оцінку з уст українських класиків Олеся Гончара, Павла Загребельного та Євгена Гуцала.

У творчий доробок письменницької організації вносить вагомий вклад своїми оригінальними творами та перекладами з молдавської й польської мов Іван Глинський. Творчість Анатолія Бортняка відзначено премією Володимира Сосюри, а Ніни Гнатюк - молодіжною премією імені Миколи Островського. За цими першими літературними відзнаками прийдуть десятки інших. Але запам'ятались вони мені тим, що були найпершими для нашої організації. У розпал горбачовської перебудови 1986 року Анатолій Бортняк приймає рішення скласти повноваження відповідального секретаря організації і перейти на творчу роботу.

Очолити організацію загальні збори доручають авторитетному поету з великим управлінським досвідом Михайлу Каменюку. Саме на цей період припадає пік творчої активності і популярності майстра психологічної прози Івана Волошенюка. Своїми літературознавчими працями та збірниками оригінальних віршів збагачує спілчанський доробок Анатолій Подолинний, який саме працює над енциклопедичним виданням "З-над Божої ріки". На шлях поетичного осмислення Біблії стає тонкий інтим-ний лірик Тетяна Яковенко.

Мине небагато літ і її поетичні переспіви біблійних книг отримають широке читацьке визнання навіть в колах найвищого духівництва Української православної церкви. З другої половини вісімдесятих членами Спілки стають Іван Волошенюк, Василь Гарвасюк, Тетяна Яковенко, Володимир Кузьменко. Вслід за ними до кінця століття наш гурт поповнюють Михайло Потупейко, Петро Головатюк, Анатолій Загрійчук, Юрій Боярунець, Віктор Мельник, Валентина Сторожук, Никанор Дубицький, Анатолій Подолинний, Борис Хоменко і Дмитро Пічкур.

Активними просвітянами і рухівцями в цей час виявляють себе Анатолій Бортняк, Микола Рябий, Григір Мовчанюк, Михайло Стрельбицький, Валентина Козак, Анатолій Звірик, Михайло Потупейко, Григорій Усач. 1992 року керувати організацією було довірено мені. І я цим займався в міру своїх можливостей весь звітний період до 1995 року. Це був час економічної неевності, жахливої інфляції грошей, провалу багатьох проектів, пов'язаних з виданням журналу, збірника казок подолян, антології письменників Вінниччини.

Для багатьох членів письменницької організації це був час розгубленості, партійної переорієнтації і переосмислення своєї творчої позиції. Після подання мною заяви про складення повноважень, чоловим організації знову на деякий час став Михайло Каменюк. Проте він долучив до роботи в раді організації здібного поета і прозаїка Володимира Кузьменка, а незабаром повністю передав йому свої повноваження голови ради Вінницької організації НСПУ.

Кузьменко керував Вінницькою письменницькою організацією два строки (до 1 листопада 2002 року). На цій посаді він надавав перевагу політичній діяльності у складі різ-них партій над проблемами творчої організації. За час його хоч і енергійного й вольового управління організація все-таки втратила набуті в перші роки незалежності спілчанські приміщення, а заодно й багатолітні традиції творчого спілкування та популяризації книг. На звітно-виборних зборах 1 листопада 2002 р., в яких взяв участь голова ради НСПУ Володимир Яворівський, постало питання про зміну керівництва організації. Збори надали перевагу кандидатурі письменника Василя Кобця, який внаслідок таємного голосування і був обраний новим керівником організації.

Надзвичайно здібний організатор Василь Кобець на посаді спілчанського керівника дуже велику увагу приділяв обласному літературному об'єднанню імені Василя Стуса, яке впродовж останніх років стало серйозним джерелом поповнення професійних письменницьких рядів. З його участю наша організація започаткувала видання літературно-мистецького часопису "Собор". Василь Кобець водночас очолював Конгрес української інтелігенції Вінниччини, що сприяло налагодженню ним зв'язків між письменниками Вінниччини та Придністров'я, а також між письменниками подільського краю та літературно-мистецькими силами батьківщини Тараса Шевченка - поетами та прозаїками Звенигородського району на Черкащині.

Однак надмірна його завантаженість громадською діяльністю не завжди давала можливість зосередитися на творчій діяльності нашої спілки. Червневі звітно-виборні збори організації 2005 року, на яких був присутній Володимир Яворівськнй, втрете довірили мені керівництво письменницьким колективом Вінниччини. Незважаючи на економічні труднощі, творча й громадська активність письменників з кожним роком зростає. За останні 5 років (2001-2005) спілчанський колектив зріс на 16 чоловік.

Саме в цей період в літературу нашого краю прийшов зі своєю витонченою прозою Василь Остапов. З ніжною поетичною лірикою - Дмитро Пічкур. Серйозну заявку на продовження народних традицій у жанрі сатири і гумору роблять Олександр Височанський, Леонід Кущій, Василь Коряк.

Володимир Рабенчук
голова ради Вінницької організації
Національної спілки письменникі України