Василь Дмитрович Остапов народився 11 березня 1950 року в селищі Брошнів-Осада Рожнятівського району Івано-Франківської області. Прозаїк, драматург, публіцист. Член Національної спілки письменників України з 2001 року.

У 1972 році закінчив історичний факультет Чернівецького державного університету.

1971-1972 р. працював стажистом редакції газети "Прикарпатська правда" в Івано-Франківську, згодом - інженером Івано-Франківського інституту нафти й газу, кореспондентом газети "Студент Прикарпаття".

З 1974-го і до 2001 року на журналістській роботі в редакціях молодіжних газет в Івано-Франківську і Вінниці, працював заступником редактора районної газети "Життєві обрії" у Хмільнику.

Нині обіймає посаду інженера з науково-технічної інформації ВАТ "Вінницягаз".
Основні твори: "Будіть синів" - книга нарисів (1997), роман "Бриндушки з-під Сивулі" (1999), п'єси "Вони не чули про Клааса" (1999) та "Оголена шабля Богдана" (2001), повість "А якщо вони повернуться" (2001), кіноповість "Та понеси з України" (2005).