Народився 10 листопада 1948 р. в с.Григорівці Могилів-Подільського району в родині колгоспників. Вірші почав писати, а відтак і друкувати в газеті, ще з 8-го класу. В Вінницькому педагогічному інституті почалося життя, пов’язане з роботою в літстудіях, зі спілкуванням з редакціями вінницьких газет.

За інститутські роки Михайло Каменюк вперше видрукувався в збірниках і журналах, видав в Одесі першу поетичну збірку “Чотири струни” (Одеса, 1971).

В різні часи працював кореспондентом районної газети “Радянське життя” (Літинський р-н), обласної - “Вінницька правда”, республіканських газет “Молодь України” та “Комсомольское знамя”.

З 1979 по 1984 рр. - заступник редактора і редактор Вінницької обласної газети “Комсомольське плем’я”. Робота в обласній газеті “Вінницька правда” (1975-1979 рр.) відзначена обласною журналіською премією им. К.Гришина.

Завершення навчання у педагогічному інституті співпало з присудженням письменнику обласної молодіжної літературної премії ім. М. Трублаїні.

За збірки “Браття по вогню” (Одеса, 1978)

“Дихання ріки” (Одеса, 1971)

“Прямовисний вітер” (Одеса, 1984)

“Чорнило для Геродота” (К.,1985) відзначений премією ім.М.Коцюбинського.

З 1984 по 1992 рр. очолював Вінницьку обласну письменницьку організацію, обирався до Ради Спілки письменників України.

В цей час виходять збірки віршів “Спасівка” (Одеса, 1990)

“Окільцьовані птахи” (К.,1991)

“Птах безодні".

"100 поезій про кохання” (Вінниця, 1993)

Отримав премію ім. А.Малишка.

Вірші виходили друком рідною українською мовою та іншими мовами в Канаді, Болгарії, Польщі, Молдові, Росії.

Переклав з російської романи В.Войновича “Життя і дивовижні пригоди солдата Івана Чонкіна”

А.Баюканського “Соколині ратники”

історичну розвідку Й.Ролле про Софію Потоцьку.

Працював заступником редактора республіканської газети “Подолія”, що виходить у Вінниці, генеральним директором Вінницької обласної державної телерадіокомпанії.

Інтернет сторінка: http://www.kamenuk.vc.ukrtel.net/