Іван Степанович Волошенюк народився 3 липня 1938 року в селі Ометинцях Немирівського району на Вінниччині. Прозаїк, публіцист. Член Національної спілки письменників України з 1986 року.

Закінчив Іллінецький сільськогосподарський технікум. Працював агрономом у селі Вільшанці Шацького району на Волині, служив в армії.

1957 року закінчив факультет журналістики Київського державного уні-верситету. Працював у районній газеті в Брацлаві, 14 років на обласному радіо, потім в обласній газеті "Вінницька правда", "Сільські вісті", "Вінниччина".
Автор книг повістей та оповідань "Літо приємних зустрічей" (1981), "Барвінок холоду не чує" (1983), "Дорога через тишу" (1990), "Два ангели на двох велосипедах" (2003), "Котилося літо" (2005) та низки книжок документалістики.

Лауреат обласних премій в галузі журналістики ім. К. Гришина та імені Двічі Героя Соцпраці Пилипа Желюка, Лауреат Всеукраїнської літературної премії ім. М. Коцюбинського (1997), переможець конкурсу "Золоте перо" України (2005).
Заслужений журналіст України.