Леонід Пастушенко народився 5 грудня 1936 року у с.Говорах Затонського р-ну Вінницької обл. (нині Віньковецький р-н на Хмельниччині).

Закінчив філологічний факультет Вінницького педінституту. Вперше надрукувався 1956 р. у “Вінницькій правді” з благословення письменників В. Юхимовича і М.Зарудного. Працював у газеті “Вінницька правда”, на обласному радіо, газеті “Комсомольське плем’я”.

Перша книжка новел і повістей Пастушенка “Троє проти одного” пробивалася до друку 7 років і вийшла завдяки Г.Тютюннику, який став її редактором. Л.Пастушенко, на той час уже був член Спілки письменників України (1966), лауреат обласної літературної премії ім. М. Трублаїні (1967).

Пізніше Л.Т.Пастушенко видрукував ще 6 книг:

“Полиновий трунок” (Одеса, 1970)

“Високо в небо” (К., 1975)

“Голуби над райкомом” (Одеса, 1976)

“Точка Архімеда” (К.,1978)

“Лист до запитання” (Одеса, 1985)

“Вічний хліб” (К.,1986)

“Покута” (журнал “Дніпро” № 7 за 1968 р. )

Займаючись літературною творчістю, письменник не покидав журналістику. Працював власним кореспондентом газети “Радянська Україна” по Вінницькій області. За твори в галузі публіцистики йому присуджено республіканську літературну премію ім. Я.Галана (1991).