Анатолій Леонідович Загрійчук народився 15 січня 1951 року у місті Жмеринці на Вінниччині. Поет. Член Національної спілки письменників з 1996 року.

Закінчив філологічний факультет Вінницького педагогічного інституту. Служив у війську, де переніс серйозну травму, що підірвала його здоров'я. Після чого вчителював у Жмеринці, працював директором Жмеринського районного Будинку творчості школярів і юнацтва, який розміщався у Браїлові.

До Бога і до поезії йшов паралельними шляхами.
1995 року прийняв сан священика. Має парафію в одному з храмів у Жмеринському районі.

Автор поетичних збірок "Жарини" (1991), "Обличчя" (1994), "І я, о Господи, чернець" (1996), збірок прози; "Дзвони по душі" (2002) і "Подільські стожари" (2004), "Страсна свічка у долонях" (2003), "Ще зозуля кує..."
(2005)та ін.

Проповідник високодуховного людського життя, ініціатор багатьох виховних заходів у роботі з сучасною молоддю.